Бошки Шишки Оренбург МАРИХУАНА OG Kush

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Ехал я сегодня по улице, втыкал в свои наушники, слушал грязный гангста рэп и думал о том, как же я сгоняю шишки марихуаны. Подумал, что надо поискать закладки в темных уголках города и узнать координаты, где можно найти настоящего брахмана, который продаст мне самую качественную коноплю.

Зашел в один парк, где обычно тусуются ребята, озабоченные таким же вопросом, как и я. Вдалеке увидел парня, который, судя по всему, выглядел как настоящий наркоторговец - его небритая борода и темные очки говорили о его опыте и знании в этой сфере.

Подошел ко мне и сказал: "Че, дружище, интересует качественная трава? У меня всегда свежие закладки и шишки, качество на высоте!" Я понял, что все, что мне нужно, - это его контактные координаты, чтобы и в дальнейшем иметь возможность насладиться этим удивительным растением.

Прошел несколько минут разговора с ним, и он уже дал мне свой номер телефона, сказал, что звоню, когда будет желание отдохнуть на полной катушке. Я просто не мог поверить своей удаче!

Но для того, чтобы действительно ощутить полный эффект марихуаны, я понимал, что мне нужно быть в состоянии в отрубе. Извлек из кармана федю, чтобы получить необходимую энергию и чувство бодрости перед тем, как приступить к увлекательному процессу курения.

Когда я наконец-то смогли позвонить на тот телефон, я услышал грубый голос с другой стороны провода: "Че надо?" Я, не растерявшись, сказал, что хочу преобрести немного шишек марихуаны и узнать, какие у него сейчас закладки. На что этот тип ответил: "Приходи на станцию метро 'Площадь Революции' через полчаса, буду ждать."

Через полчаса я уже был на месте, стоя на солнечной площади и ожидая своего нового знакомого. Неожиданно ко мне подошел парень с кепкой наоборот и сказал: "Ты новый дилер Феди?" Я был смутно озадачен, ведь нигде я не указывал свое имя, но, видимо, это был обычный вопрос на всякий случай.

Брахман достал из кармана пырялку и показал мне шишку марихуаны. Она выглядела привлекательно и ароматно. Я понял, что это то, что мне нужно. Торговец сказал: "200 баксов за 10 граммов, только самая лучшая дрянь, братан!" Я плюнул на деньги и дал ему их с удовольствием, радуясь предстоящему приключению.

Вернувшись домой, я сел на кровать, взял свою любимую планшетку и включил грязный гангста рэп. Я зажег свою самодельную трубку и начал вдыхать эту ароматную дымку. Приятно жалел губами, чувствуя, как марихуана начинает свою работу.

Музыка стала звучать еще грязнее, а жизнь - ярче. Я полностью растворился в мире гангста рэпа, закрыв глаза и позволив наркотикам взять верх.

Это был один из самых ярких и безумных вечеров в моей жизни. Я погрузился во мрак и плотную туманность, не заботясь о будущем или прошлом. Просто наслаждался моментом и впитывал в себя все эти грязные ритмы и травяной дым.

Так я купил шишки марихуаны и читал гангста рэп, погружаясь в свой собственный мир беззаботности и безумия. Это был настоящий кайф, который нельзя передать словами. Но знаете, иногда нужно сделать шаг назад, чтобы понять, насколько далеко вы забрались. Я не призываю вас следовать моему примеру, просто делюсь своим опытом и историей.

Конец.